Власні розробки уроків

Система уроків по темі "Календарно-обрядові пісні"

Урок № 1

 Тема. Календарно-обрядові пісні. Роль і місце пісні в житті українців. Народна обрядова пісня, її різновиди. Пісні літнього циклу: «У ржі на межі», «Ой біжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору», «Купайло, Купайло», «Заплету віночок», «Ой вінку, мій вінку», «Маяло житечко, маяло»,  «Там у полі криниченька».

Мета: ознайомити учнів із українською календарно-обрядовою поезією,              її різновидами, визначити роль і місце пісні в житті народу; дізнатися більше про календарно-обрядові пісні літнього циклу; навчити розуміти магічну силу обрядових пісень для наших предків; розвивати вміння виразно і вдумливо читати їх, коментувати їхній зміст; формувати світогляд учнів; виховувати любов та повагу до славного минулого нашого народу, до його історії, звичаїв і традицій, до загальнолюдських цінностей.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма проведення: усний журнал.

Обладнання: аудіозаписи народних пісень, ілюстрації до календарно-обрядових пісень літнього циклу, матеріали про хліб, прикрашений сніп (дідух); мультимедійна презентація.

 Епіграф.  Народні пісні для України – все: і поезія, й історія, і батьківсь-ка могила…    М. Гоголь

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. 1. Оголошення теми та завдань уроку. (Слайд 1)

     2. Мотивація навчальної діяльності школярів. (Слайд 2)

ІІІ. Основний зміст уроку

Сторінки журналу

1.     Обрядові пісні українського народу.

2.     Літній цикл календарної обрядовості (загальна характеристика).

3.      Русальні пісні.

4.     Купальські пісні.

5.     Жниварські пісні: зажинкові, жнивні, обжинкові.

ІІІ.1.    Перша  сторінка «Обрядові пісні українського народу»

     Учитель. Кажуть, що пісня – то душа народу. Пісня супроводжує людину в горі та в радості, у праці та під час відпочинку. І коли наші далекі пращури, змагаючись із грізними силами природи, намагалися «задобрити» злих духів, то поряд із різними магічними обрядовими діями (жертвоприношенням, танцем) звучала й пісня.Обрядові пісні українців тісно пов’язані з хліборобським календарем і поділяються на пісні літнього циклу, зимового та весняного.

     Зібрали селяни щедрий урожай із ниви – треба подякувати землі-годувальниці, попросити, щоб і наступного року був добрий ужинок; прийшов час окоту худоби – треба її пошанувати; забарилася весна, ніяк не може здолати люту зиму – потрібно їй допомогти, прикликати піснями-веснянками та «жайворонками».

     Календарно-обрядові пісні виникли в сиву давнину, а з прийняттям християнства набули ще й нової тематичної спрямованості – уславлення Творця за його щедрі дари й ласку до людей.

     Що ж таке народна пісня?

     Народна пісня – невеликий музично-поетичний твір строфічної форми, автором якого є народ.

Особливості народних пісень:

-         вираження почуттів, переживань, настроїв, роздумів;

-         стисле повідомлення про обставини, які їх викликали, елементи описів;

-         висока поетичність мови;

-         відповідність мелодій словесному тексту;

-         віршова форма;

-         малий обсяг;

-         одночасне виникнення слів і мелодій;

-         усне поширення;

     -    існування тексту й мелодій у різних варіантах.

Різновиди календарно-обрядових пісень:

1.     Пісні літнього циклу (русальні, купальські, жниварські).

2.     Пісні зимового циклу (колядки, щедрівки).

3.     Пісні весняного циклу (веснянки, гаївки, пісні-ігри).

ІІІ.2.    Друга  сторінка «Літній цикл календарної обрядовості          (загальна характеристика)»

         Учитель уводить шестикласників у чарівний світ усної народної творчості, звернувшись до часів сивої давнини, коли наші предки-слов’яни святкували прихід літа із настанням тепла. Літній цикл народної творчості становить цілісну систему обрядово-поетичних дійств. Як і в інші періоди року, літні ритуали були тісно пов’язані  з найдавнішими культами та віруваннями, древньою міфологією. Знайомлячи учнів із основними святами літа, учитель пояснює, що всі пісні цього періоду можна поділити на такі види: русальні, купальські, жниварські. (Слайд 3)

ІІІ.3. Третя   сторінка «Русальні пісні», «У ржі на межі», «Ой біжить, біжить мала дівчина»,  «Проведу я русалочки до бору»

 Заздалегідь підготовлені учні, які отримали випереджувальне завдання, коротко повідомляють про русальні пісні, їх виникнення та період виконання. Під час своїх повідомлень учні демонструють ілюстрації, власні малюнки.   

     1-й учень.  Русальні пісні – це жанр календарно-обрядової лірики, пов'язаний зі святкуванням Русального тижня. (Слайд 4)

     Русальні пісні виконувалися під час обрядів, пов’язаних із «Зеленими святами» чи «клечальною неділею». За релігійним обрядом – це Трійця. Самі епітети «зелений», «клечальний» вказують на особливість цього свята – вшановувати зелений світ рослинності, яку наші предки одухотворювали. Так само, за стародавніми уявленнями, й люди посмертно могли перетворитися на рослин чи духів, які знаходили собі притулок у лісах, полях, водах. Свято називалося ще «русальним» або «мавським тижнем», під час якого ці фантастичні істоти з’являлися в селі.

     2-й учень. Русалок (мавок, нявок) народна фантазія наділила надзвичайною красою і підступним характером. Це стрункі зеленоокі й русокосі дівчата у легкому прозорому вбранні, уквітчані водяними лілеями чи польовими квітами. Вони можуть сприяти або шкодити людині в її господарських справах; їхнє улюблене заняття – водити танки, а якщо вони побачать необережних юнака чи дівчину, то втягують їх у свої ігрища і залоскочуть до смерті. Проти них існували обереги – часник, полин, яких русалки нібито не переносили й утікали геть.

     3-й учень. Прикрашаючи зеленню хати й подвір’я, водячи з піснями по селу прикрашену гілочками, квітами й листям дівчину – «тополю» ( у деяких місцевостях «берізку», «вербу»), наші предки вшановували рослинний світ і своїх прародичів у ньому.

     Пісні русального типу – ліричні, повні радості життя, світла, простору, духовного здоров’я. Героїні пісень – дівчата, настрій яких співзвучний із природою, що розквітає: «Ой зросла ж я у свого таточка, кохалася в рідної мамочки – ой луги ж мої всі зелені!»

Перегляд слайдів 5-9.

Робота з текстами пісень

«Ой біжить, біжить мала дівчина»

-         Виразне читання твору.

-         Визначення теми (показ русалки, яка, наздогнавши малу дівчину,  

     запропонувала їй відгадати три загадки).

-   Далі над русальною піснею  шестикласники працюють у парах за  

    такими питаннями:

1.Яку форму має пісня?

2.Яке повір’я про русалок використане в ній?

3.Добра чи погана русалка?

4. Чи вдалося вам відгадати загадку?

5. Який висновок про мовленнєвий етикет наших предків можна  

 зробити з огляду на звертання «красна панно»?

«У ржі на межі»

-         Виразне читання обрядової пісні.

-         Визначення теми (зображення русалки, яка, сидячи на кривій березі, 

     звернулася до дівчат із проханням, щоб ті дали їй сорочку).

-   Опрацювання змісту твору за питаннями:

1.                З яким проханням русалка звернулася до дівчат?

2.                Для чого, на вашу думку, русалці потрібна була сорочка?

«Проведу я русалочки до бору»

-         Виразне читання твору.

-         Визначення теми (зображення проводів русалочок до бору, щоб вони  

     не завдавали людям будь-якої шкоди).

     -    Далі над русальною піснею  шестикласники працюють у малих групах  

          за такими питаннями:

1.                Від чийого імені виконується пісня?

2.                Який її настрій?

3.                Чому русалка не змогла зашкодити дівчатам?

4.                Назвіть слова пісні з пестливими суфіксами. Якого звучання  

          надають вони твору?

Рубрика «Порівняй!»

Завдання: порівняти зміст пісень «Ой біжить, біжить мала дівчина» та «Проведу я русалочки до бору».

     Висновки.

-         Перша пісня закінчується трагічно, а в другій – русалка не страшна дівчині.

     Отже, ми переконалися, що ставлення до русалок було неоднозначним.

-         Однаковий початок окремих рядків в обох піснях: «Ой що…»,           «Да нашого…»

       Повторення однакових слів чи синтаксичних конструкцій на початку віршових рядків чи строф називають анафорою (єдинопочатком).

 Анафора підносить емоційну силу віршів і сприяє композиційній стрункості й завершеності. (Слайд 10)

ІІІ.4. Четверта  сторінка «Купальські пісні»

   Повідомлення вчителя (одночасно демонструються слайди).

Чи не найвідомішим у липні є свято Івана Купала – свято краси, молодості та самоочищення. Свято припадає на ніч між 6 і 7 липня – період літнього сонцестояння, коли найбуйніше розквітає природа. (Слайд 11)                    З цього часу починається її повільне відмирання. І цей переломний момент обов’язково відзначали. Людина вірила, що магічними силами зможе побороти темні сили. На Купала топили або розривали смерть, яку скрізь називали по-різному: Морена або Марена, Мара, Купало, в ролі якого виступало опудало з соломи, кропиви, прикрашене квітами та пір’ям. Вважалося, що в цю ніч і трави, і води, і роса ставали цілющими.

     Ніч на Купала – найчарівніша: у цей час можна почути мову звірів, побачити чудодійні квіти, найактивніше проявляє себе нечиста сила. Опівночі розцвітає папороть (Слайд 12), загоряється дивним вогнем й одразу ж осипається. Хто встигне вирвати квітку, той віднайде всі закопані скарби, дістане чудодійну силу. Але всяка нечисть стереже цвіт папороті, тому тільки найсміливіші парубки йдуть цієї ночі в ліс.

     Святкуючи Купала, молодь запалює вогнища й стрибає через них, щоб очиститися. Дівчата ворожать, пускають віночки на воду: куди попливе вінок, туди й заміж піде. Якщо два віночки сходяться докупи, то бути закоханим у парі. Перегляд слайдів13-20.

Робота з текстами пісень.

     Учні мовчки читають пісні «Купайло, Купайло», «Заплету віночок», «Ой вінку, мій вінку», а потім виконують завдання.

Учитель показує дітям гілочку деревця (вербову чи березову), на якій прикріплені штучні листочки із запитаннями.

Запитання для відповідей

1.                Знайдіть пісню, в якій змальоване опудало, що стало символом   

          свята, і прочитайте її.

2.                В який момент свята Купала виконувалася пісня «Заплету  

          віночок»? Які почуття та сподівання у ній відтворено?

3.                Знайдіть у текстах анафори, визначте їхню роль.

4.                Що спільного й відмінного в піснях «Заплету віночок» і «Ой  

          вінку мій, вінку»? Які епітети показують, що дівчина закохана?

5.                Яким настроєм пройнята пісня і якою може бути її мелодія?

Перегляд слайдів 21-23.

Теорія літератури.   З’ясувати, які епітети називаються постійними, навести приклади. (Слайд 24)

ІІІ.5. П’ята  сторінка «Жниварські пісні: зажинкові, жнивні, обжинкові» (Слайд 25)

Розповідають про ці пісні два учні (хлопчик та дівчинка), одягнуті в українське національне вбрання.

     Хлопчик-українець.    Жнива – найвідповідальніша пора в житті  хліборобів, адже вчасно зібраний добрий урожай – достаток у домі.  (Слайд 26) Хоча жнива – це виснажлива праця, селяни облагороджували цю пору, бо ж вінцем жнив ставав святий хліб, випечений із зерна нового врожаю. Тому обряди, пов’язані зі жнивами, урочисті.

     У перший день жнив люди вдосвіта йщли в поле. Господар першим зжинав кілька колосочків, його родина співала зажинкові пісні, прославляючи ниву, благаючи, щоб сили природи (відтепер дощ) не завадили зібрати хліб. (Слайди 27-28)

     Дівчинка-українка. Власне жнивних пісень найменше, бо ж було не до співів: працювали під палючим сонцем з раннього ранку до ночі, а кожна згаяна хвилина вартувала дуже дорого.(Слайд 29) Жнивні пісні здебільшого сумні. (Слайди 30-31)

     Найщасливіший момент жнив – обжинки. (Слайд 32) На лану залишали бороду – 9 або 12 стеблин невижатого колосся; її прикрашали стрічками, квітами. Вважали, що після цього нива буде родити надалі, а духи поля не гніватимуться за спорожнілий лан.

     Останній сніп називали дідухом. На Святий вечір він був колись головним атрибутом. Дідух прикрашали і ставили на покуті – найпочеснішому місці. (Слайди 33-34)

     Обжинкові пісні найурочистіші. У них подяка Богові, уславлення хліба, сподівання на новий урожай.

  Пісню «Маяло житечко, маяло» учні аналізують методом незакінчених речень (можна письмово).

1.     Це обжинкова пісня, бо …

2.     Жнива завершилися успішно, адже …

3.     У пісні є персоніфікований образ …

4.     Вінок символізує …

5.     «Чистім полі», «буйного вітречку» – це …

6.     Основна думка пісні – …

ІV. Закріплення набутих знань

Завдання. Доведіть тезу: «Життя наших предків було тісно пов’язане з природою».

V. Підсумок уроку

Рефлексія.

Продовжити речення.

·        Сьогодні на уроці я дізнався про …

·        Найцікавішим для мене було …

·        Найбільше мене вразило …

·        Хочу більше дізнатися про …

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VІІ. Домашнє завдання

-         Самостійно проаналізувати пісню літнього циклу «Там у полі криниченька»;

-         Вивчити напам’ять одну пісню (на вибір).

     Завдання за бажанням:

-   підготувати розповідь про святкування в родині Різдва.     

Урок № 2

Тема. Календарно-обрядові пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Нова радість стала».

Мета: ознайомити учнів зі змістом та художніми особливостями пісень цього циклу; розвивати навички виразного читання творів, коментування їхнього змісту, виділення та пояснення художніх засобів, що в них ужиті; виховувати повагу до прадавніх вірувань наших предків, доброту, щирість, бажання дарувати радість іншим, прищеплювати гордість за свій талановитий народ.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: аудіозаписи народних пісень, ілюстрації до календарно-  обрядових пісень зимового циклу; декорації до інсценівки обряду щедрування; мультимедійна презентація.

  Епіграф. Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава.   О. Довженко

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. 1. Оголошення теми та завдань уроку. (Слайд 1)

     2. Мотивація навчальної діяльності школярів.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

ІV. Основний зміст уроку

План

1.     Свято Миколая в народних піснях.

2.     Святкування Різдва, обряд колядування.

3.     Щедрівки, їх значення в духовному житті народу.

  ІV. 1. Вступ. Вивчення програмового матеріалу розпочинається зі з’ясування емоційної готовності учнів: передаючи з рук  у руки вітальну листівку, діти обмінюються компліментами. Учитель побажає, щоб щирі, добрі слова учні класу говорили один одному повсякчас.

Запитання для бесіди

-         Коли ви отримуєте найбільше подарунків? (Крім дня народження, Нового року, учні, безперечно, назвуть і свято Миколая)

-         Хто ж цей добрий чарівник?

  Учитель доповнює учнівські відповіді.

     Батьківщина Святого Миколая – Мала Азія. Вихований батьками в любові до Бога, Миколай допомагав усім, хто потребував захисту. Своїми молитвами утихомирював бурю на морі, рятував хворих, постійно творив добрі справи. Усіх його чеснот і благородних учинків не перелічити, тому Миколая ще називають Чудотворцем. Православна церква вшановує Святого Миколая    19 грудня. Це веселе народне свято, яке особливо любить дітвора. Слухняні, побожні діти отримують у цей день подарунки.

Робота над опрацюванням тексту пісні «Ой хто, хто Миколая любить»

·        Прослуховування аудіозапису пісні.

·        Виразне читання твору.

·        Аналіз тексту.

-         Визначення теми (звернення людей до Святого Миколая, щоб він допоміг рідній Вкраїні «встати із руїни», бідності).

-         Бесіда за питаннями:

1.У який час, на вашу думку, складено пісню? Підтвердіть цитатами.

2.Чи можна вважати цей твір патріотичним? Яка його основна думка?

3. Як співвідносяться слова і мелодія?

4. Назвіть ужиті в пісні анафори, визначте їхню роль.

ІV. 2.

     Учитель наголошує, що основними святами зимового циклу є Новий рік, Святвечір, Різдво Христове, Щедрий вечір, день Святого Василя та Водохреща. А центральними піснями цього періоду стали колядки та щедрівки. (Слайд 2)

Про святкування Різдва, обряд колядування учні розповідають самі.

     Учень. До найкращих християнських свят в Україні належить Різдво (день народження Христа), його ще називають Колядою. За народним повір’ям, це час, коли рік повертає на нове сонце.

     Переддень Різдва – це Святвечір, кутя. (Слайди 3-4) За давнім звичаєм вона була ячмінною, бо вирощування ячменю передувало пшениці. Пізніше з’явилася й пшенична кутя.

     Ялинку ми запозичили пізніше зі скандинавських країн. А для українців традиційним є дідух. (Слайд 5) Це останній снопик або пучечок колосків із поля, зібраних наприкінці жнив, так званий «обжинок».

     Учениця. Стіл застеляли білою скатертиною (Слайд 6), під яку батько підкладав сіно (бо ж сіно було в яселках при народженні Христа). В центрі ставили дідуха, а коло нього – кутю. (Слайд 7) Вона стояла на покуті до вечора. А як засвічувалася в небі перша зірка, родина збиралася в хаті на святу вечерю. Крім куті на столі обов’язково було 12 страв – по числу апостолів: грибні, ягідні, пиріжки з квасолею чи капустою, смажена риба, борщ із рибою та грибами…(Слайд 8)

     Найцікавіший різдвяний обряд – колядування, до якого готувалися заздалегідь. (Слайд 9) Першими колядували діти з дозволу господарів.  (Слайд 10) Якщо його одержують, то заходять до хати, іноді залишаються під вікнами і починають співати колядки. Насамкінець віншують господарів – бажають здоров’я і заможного життя, просять винагороди.

Пояснення вчителя.

Колядки – це переважно величальні пісні. (Слайди 11-12)

Відомі класичні колядки «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!»

-         Робота за варіантами (І варіант опрацьовує колядку «Нова радість стала», а ІІ варіант – «Добрий вечір тобі, пане господарю!»).      Завдання: працювати за алгоритмом:

1.     Прочитати текст.

2.     Визначити тему твору.

3.     Основна думка.

4.     Художні засоби, їх роль.

ІV. 3.    Щедрівки “Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Засівна»

     На відміну від колядок, які первісно супроводжували магічне язичницьке дійство, пов’язане із народженням Всесвіту та божества сонця Коляди, щедрівки є словесно-пісенною частиною іншого свята – Нового року, пов’язаного із величанням місяця. Місяць посідав важливе місце в культовій системі праслов’ян. Свято, метою якого було вблагати духів неба та землі сприяти у господарстві, отримало назву Щедрого вечора. Звідси й походить назва творів, які виконувались у цей час – щедрівки.

     Щедрий вечір для наших предків теж був обрядовою поезією, що часто називалась Маланкою (Слайд 13). Маланка – дочка богині Лади і втілення родючої вологи, необхідної для добірного врожаю. У цьому виявлявся її зв'язок із місяцем. Містичні процесії, які здійснювались у цей день, значно відрізнялись від різдвяних. Вони називались «водіння Маланки». Тут головну роль виконувала, як правило, найкрасивіша дівчина, яку водили від хати до хати, бажаючи добробуту й удачі в господарстві та на полі. Серед перевдягнених персонажів обов’язковими були Маланка, прикрашена квітами, із зорею на чолі, яка йшла у супроводі дівчат із деревцем; Місяць (Василь), одягнений як селянин-орач із серпом у руці; король, одягнений як мисливець; дід Змій з довгою зеленою чи білою бородою, оперезаний гадюками… Ця містерія відображала міфологічні вірування та уявлення давніх слов’ян про зиму, настання весни, а відтак – нової праці на полі, весняно-літніх ігрищ у гаях.

     Дуже поширеним серед українців був обряд «Водіння кози»         

                                                                                                    (Слайди 14-15).

     Колядки і щедрівки становлять важливу частину новорічно-різдвяного дійства, яке включає також і вертеп (лялькова вистава на різдвяні теми).               

                                                                                                        (Слайд 16)

     Робота з текстами пісень.

«Засівна»

Цей обряд розпочинався із самого ранку магічно-символічним ритуалом посівання дворів чи осель, який здійснювався виключно чоловіками або хлопцями. Зерно традиційно сіяли чоловіки.

·        Виразне читання твору хлопчиками.

·        Визначення теми (вітання з Новим роком і побажання всілякого достатку в житті).

·        «Засівна» пісня народилася в місті чи в селі?

·        Які рядки звучать серйозно, а які жартівливо?

·        Пригадайте, що таке гіпербола. З якою метою використані гіперболи в щедрівці? (Слайд 17)

·        Чи може цю пісню виконувати дівчинка?

·        А які засівні пісні знаєте ви?

Інсценівка. Хлопчики, святково одягнені, заходять до класної кімнати, засівають, співаючи щедрівку:

                          Ми прийшли щедрувати до вашої хати!

                          Щедрий вечір! Добрий вечір!

                          Тут живе господар – багатий володар.

                          Щедрий вечір! Добрий вечір!

                          А його багатство – золотії руки.

                          Щедрий вечір! Добрий вечір!

                          А його потіха – хорошії діти.

                          Щедрий вечір! Добрий вечір!

«Щедрик, щедрик, щедрівочка»

      Виразне декламування щедрівки.

·        Визначення теми (зображення справжнього господаря, який завдяки своїй праці має достаток та ще й жінку чорноброву).

·        Основна думка (схвалення господаря за його вміння  доглядати худобу та отримувати належну платню за свою роботу).

·        У якій формі побудована щедрівка? (Діалог)

·        Знайти у пісні обрамлення (Слайд 18) (твір починається і закінчується одними й тими словами: «Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка»).

Робота з підручником. Прочитати  (ст.18), що називають рефреном (приспівом), та знайти ці художні засоби в піснях зимового циклу.       (Слайд 19)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Літературний диктант

1.     Що бажається для України в колядці «Ой хто, хто Миколая любить»? (Слава й воля)

2.     Про які рослини згадується в «Засівній»? (Про капусту, петрушку, часник, цибулю, пшеницю)

3.     Чим бажають міряти гроші в «Засівній»? (Мисками)

4.     Хто приходить у гості в пісні «Добрий вечір»? (Три празники)

5.     Про яких тварин і птахів згадується в щедрівці «Щедрик, щедрик, щедрівочка»? (Про овечок, ластівку)

6.     Який музичний інструмент прославляє Христа в пісні «Нова радість стала»? (Гуслі)

7.      Що таке вертеп? (Лялькова вистава на різдвяні теми)

8.     Яка з пісень зимового циклу найрадісніша за настроєм? («Добрий вечір»)

9.     У якій із пісень найвиразнішим художнім засобом, що використовується, є гіпербола? («Засівна»)

10.          Яка з пісень бажає господарям стати багатодітними довгожителями? («Засівна»)

11.          Що таке гаразди? Поясніть це слово за допомогою синонімів. (Добробут,   

      щастя)

12.          У колядках трапляються звертання «пане господарю». Тобто виходить,  

      що ці пісні тільки для панів? (Ні. Так звеличували простих господарів, 

      увесь люд)

VІ. Підсумок уроку

 Метод «Мікрофон». Учні висловлюють свої думки, чому, попри заборони, складні випробування, що випали на долю народу, колядки і щедрівки з прадавніх часів таки дійшли до нас.

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх мотивація

VІІІ. Домашнє завдання:

-         вивчити напам’ять одну обрядову поезію зимового періоду                  (за вибором учнів);

-         підготувати малюнок «Моє улюблене народне свято».

Учитель.

На цій ноті завершується наш урок. Сподіваюсь, що тепер ми глибше пізнали наших далеких предків, переконалися в справжній глибині їхньої мудрості. Закінчити урок хочу словами народної щедрівки:

                                   Так, радуйся, земле,

                                   У пишній обнові.

                                   Бувайте щасливі!

                                   Бувайте здорові!

Урок № 3

Тема. Календарно-обрядові пісні весняного циклу: «Ой весна, весна – днем красна», «Ой кувала зозуленька»,  «А в кривого танця».

Мета: ознайомити учнів із веснянками як жанром календарно-обрядових пісень, їхніми особливостями; вдосконалювати вміння самостійно працювати з підручником, робити висновки, зіставляти; розвивати пам'ять, культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно, послідовно, логічно висловлювати  власні  думки, почуття, спостереження; виховувати інтерес до усної  народної творчості, зокрема до пісні, її чарівності, милозвучності, краси.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: урок - творча співпраця.

Обладнання: аудіозаписи народних пісень, ілюстрації учнів до календарно-  обрядових пісень весняного циклу, репродукції картин відомих художників на тему весни; мультимедійна презентація.

  Епіграф. Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину.   

                                                                                          Народна творчість

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. 1. Оголошення теми та завдань уроку. (Слайд 1)

     2. Мотивація навчальної діяльності школярів.

ІІІ. Основний зміст уроку

     Урок розпочинається невеликою літературно-музичною композицією. Заздалегідь підготовлені учні-артисти показують фрагмент Свята весни. Їхні глядачі-однокласники працюють у групах. На основі побаченого учні потім дають відповіді на запитання.

Українознавці

-         Коли в Україні відзначали прихід весни?

-         Як це відбувалося?

-         Які обряди дійшли до наших днів?

Літературознавці

-         Які пісні, на вашу думку, називаються веснянками?

-         Як ще їх називали?

-         Які особливості веснянок ви помітили?

-         З якою метою повторюються деякі рядки?

Мистецтвознавці

-         Хто з учнів найкраще передав емоції, почуття, пов’язані з приходом весни?

-         Оцініть артистів.

ІІІ. 1.  Літературно-музична композиція «Весна іде»

Звучить «Веснянка» у виконанні Ніни Матвієнко.

     Учитель. Голосом народної артистки Ніни Матвієнко озвалася до нас весна. Уявімо її прихід: ласкаво світить сонечко, від його теплого поцілунку розкриваються повіки перших квітів, щасливим співом заливаються птахи. Весна – це пора оновлення і відродження природи. (Слайд 2)

     1-й учень. За народними віруваннями, 15 лютого, на Стрітення, зима зустрічалася з весною. Вони сперечалися між собою, кому йти, а кому вертатись. Якщо до вечора ставало тепліше – перемагала весна. (Слайд 3)

     2-й учень. Та справжня весна наставала пізніше. Вважалося, що її приносили на крилах птахи. 30 березня, на день Теплого Олекси, наші предки зодягалися у святкове вбрання, вітали один одного з весною і теплом. Господині випікали обрядове печиво у вигляді птахів – жайворонків, голубів. Діти, співаючи, носили його по селу, провіщаючи і закликаючи весну.

     1-й учень. Благослови, мати, весну закликати, зиму проводжати.

     Учениця-мати. Благословляю вас, діти, весну закликати! З веселою посмішкою, із жайвором-пташкою, з водою свяченою, з колосками хліба і добром у серці.

Входить Весна з букетом квітів. (Слайд 4)

     Учні (хором). Ой весна, весна, днем красна, що ж ти, весно, принесла?

     Весна. Принесла я вам літечко…

У вигляді діалогу до кінця виконується веснянка                                            «Ой весна, весна – днем красна» (Слайд 5)

   Учитель. Пісні на честь приходу весни називали веснянками. (Слайд 6) Вони в різних регіонах України мали й інші назви: гаївки, гагілки, ягілки, яголайки, маївки, рогульки. Веснянки були закличними піснями, бо закликали весну, а також величальними, адже возвеличували цю пору року.

     2-й учень. Коли луги покривалися травицею, сільська молодь влаштовувала традиційні весняні ігри. Вибиралася найвродливіша дівчина, її прикрашали вербовими котиками, хрещатим барвінком і, взявшись за руки, водили хоровод.

Група учнів водить хоровод «Подоляночка».(Слайд 7)

1-й учень. Водили також «кривого танця». (Слайд 8)

(Читає веснянку  «А в кривого танця»)

     Учениця. А чому танець називали кривим?

     2-й учень. Коли в давнину на нашу землю нападали чужинці, батьки привчали дітей остерігатися, заплутуючи сліди, аби по них вороги не потрапили в село. Це й відтворював «кривий танець».

     Учитель. Після прийняття християнства веснянки стали традиційними для Великодня, їх співають біля церкви й нині. В останній день свят дівчата шкодують, що час в іграх та піснях минув швидко. Тому у веселих піснях звучать і нотки печалі.

Дві дівчинки співають або читають у вигляді діалогу веснянку  «Ой кувала зозуленька»  (Слайд 9)

     Учитель. Так, багато веснянок співалося під час танців та ігор. До пісень-ігор належить і «Кривий танець», який існує в багатьох варіантах, виконується в різних місцевостях по-різному. Крім того, були ще поширені такі пісні-ігри: «Просо», «Льон», «Довга лоза» та інші. Окремі танцювальні рухи нагадували оранку, сівбу руками, поління, косіння, а слова пісні пояснювали рухи: «Ми просо сіяли, сіяли», «Скажи ж мені, моя мати, як той льон вибирати?» (Слайд 10)

      Це були пісні, що прищеплювали любов до праці, пошану до хліборобського ремесла. Інші пісні-веснянки закликали дівчат до охайності, чепурності; допомагали ближче познайомитися, виявити симпатію та обрати майбутню пару («Ой ягіл, ягілочка», «Царівна», «Король», «В хороводі були» та інші).

      Веснянки прийшли до нас ще з дохристиянських часів. У їхній основі лежать вірування пращурів у магію слова. Отож вивчайте традиції свого краю, збагачуйтесь і освячуйтесь піснею, не дайте замулитись і пересохнути духовним національним джерелам.

ІІІ. 2. Звіт груп, доповнень та взаємооцінок.

ІІІ. 3. Гра «Хто швидше?»

          Завдання полягає в тому, що учні виписують у зошити зменшувально-пестливі слова із опрацьованих веснянок. Виграє той, хто випише швидше більше таких слів.

ІІІ. 4. Робота в парах

          Кожна пара учнів отримує запитання, опрацьовує його, а потім дає            лаконічну відповідь.

Питання

·        У якій формі побудована веснянка «Ой весна, весна – днем красна»? Чому саме?

·        Знайдіть у тексті пісні «Ой весна, весна – днем красна» відомості про дарунки, які принесла весна. Назвіть їх.

·        Подумайте, чому у пісні «Ой кувала зозуленька» з усіх пташок згадується саме зозуля?

·        Про які квіти говориться у пісні «Ой кувала зозуленька»?

·        Знайдіть і назвіть анафори та рефрени в пісні «Ой кувала зозуленька»? Яка їхня роль?

·        З’ясуйте, у чому виражається основна ознака веснянок – закличність.

·        Чим супроводжувалися веснянки та гаївки, що це символізувало?

VІ. Закріплення знань, умінь та навичок                                                       

1.  Літературна гра

Завдання: знайти «пару» до поданих слів.

Квіточка                                       маленьке

Пшениця                                      холодная

Весна                                            зеленая

Зіллячко                                       красна

Травиця                                        рожевая

Водиця                                         озимая

Телятко                                        запашненьке

2.  Гра «Так чи ні?»

Завдання:  за допомогою сигнальних карток (червоний колір – так;       синій колір – ні) дати відповіді на твердження.

-         До календарно-обрядових пісень належать пісні про кохання та колискові.

-         Пісні весняного циклу – це русальні, купальські та жниварські.

-         Однаковий початок рядків у піснях називається анафорою.

-         «Кривий танець» - це веснянка.

-         Пісня  «Ой весна, весна – днем красна» побудована у формі монологу?

-         За українською міфологією, зозуля – це жінка, що перевтілилася в птаха?

-         Хороводи та співи – це бажання людей прискорити прихід весни?

-         Рефрен – це єдинопочаток.

VІІ. Підсумки уроку

         Рефлексія

Метод «Мікрофон». Учням запропоновано висловити свої враження від уроку, вони один за одним («ланцюжком») беруть у руки імітований мікрофон та продовжують подані початки речень.

 * Мені сподобалось…

 * Мене найбільше вразило…

 * Для мене сьогодні стало відкриттям…

 * Хотілося ще б дізнатися про …

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх мотивація

VІІІ. Домашнє завдання:

1.     Зробіть «усне малювання» картини, яка виникає у вашій уяві під впливом однієї з веснянок, опрацьованих на уроці.

2.     Вивчити напам’ять одну з пісень (за вибором учнів).

Урок № 4

Тема. Народні колискові пісні. «Ой ти, коте, коточок!», «Ой ну, люлі, дитя, спать ». Колискова пісня в житті дитини. Провідні мотиви колискових, їхні лексичні особливості

Мета: ознайомити учнів із народними колисковими піснями, особливостями цього жанру; розвивати навички виразного читання, культуру зв’язного мовлення, пам'ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати почуття любові до своїх рідних і близьких людей, шанобливого ставлення до них.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок із використанням 

інноваційних технологій.

Форма проведення: урок-проект.

Обладнання: аудіозаписи народних колискових пісень, ілюстрації до творів, тексти пісень (дитячі збірники, книжечки), проектні роботи учнів, мультимедійні презентації.

 Епіграф. Нічого кращого немає, як тая мати молодая

                 З своїм дитяточком малим… (Т.Г.Шевченко)

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. 1. Оголошення теми та завдань уроку.

      2. Мотивація навчальної діяльності школярів.

         Звучить аудіозапис колискової пісні.

         Учитель. Ніжна, лагідна мелодія, яку ви щойно почули, це і є колискова пісня. До сьогоднішнього уроку ви готувались заздалегідь, а це означає, що кожен із вас продемонструє  щось цікаве і нове. Тож нехай наш урок перетвориться у дивоказку, головними героями якої станете ви самі.

ІV. Основний зміст уроку

                                             План

1.     Теорія літератури (колискова пісня).

2.     Колискова пісня в житті людини (захист проектних робіт):

а) «Провідні мотиви колискових пісень»;

б) «Поетика жанру колискових пісень, їхні лексичні особливості»;

в) «Колискові нашого дитинства».

     3. Аналіз програмових колискових пісень.

ІV.1. Пояснення вчителя

 Народні колискові пісні є різновидом родинно-побутових пісень. Це частина дитячого фольклору, до якого ще належать забавлянки, лічилки, дражнили, скоромовки, небилиці, приповідки, казки й загадки, пісні-потішки.

     Колискова пісня – ліричний пісенний твір, який виконується матір’ю (рідше батьком чи іншим членом родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати. Вона вирізняється особливо уповільненим ритмом виконання, пестливою лексикою.

Робота з підручником. Опрацювання статті «Ключик розуміння» (ст.24).   

 ІV.2.  Колискова пісня в житті людини  (захист проектних робіт)

   Учні заздалегідь були поділені на групи для організації пошукової діяльності. Кожна група дітей отримала тему проекту та рекомендації щодо її виконання. Робота тривала впродовж декількох тижнів. Учні добирали відповідний матеріал, виділяли в ньому головне, оформляли цитати, ілюстрували (добирали фотографії та репродукції картин із різних джерел, малювали власні ілюстрації до творів), дехто створив мультимедійні презентації.

Тези із проектних робіт учнів

а) «Провідні мотиви колискових пісень»

 - Колискові пісні – один із найдавніших жанрів народної словесності, що сягає своїм корінням міфологічного періоду творчості.

 - Набір мотивів пісень дуже обмежений:

   а) закликання чи запрошення сну до дитини (сон як істота, яка може заспокоїти і приспати дитину);

   б) відігнати від колисочки дитини злу, негативну силу (образ Бабая);

   в) через образи птахів (голуба, зозулі) приспати дитину надворі, бо, за народними уявленнями, сон на свіжому повітрі – духовне очищення;

   г) використання у піснях магічної сили трав ( рути, м’яти, хрещатого барвінку), у яких дитину купали перед сном, щоб він [сон] був міцнішим і здоровішим.

 - Колискові пісні – це твори, у центрі яких не стільки сама дитина і магічна дія слова на її ріст, здоров’я, щастя, а скоріше світ, у якому вона живе – її дім, родина.

 - Більшість колискових передбачає їх виконання мамою дитини, але зустрічаються також тексти пісень, які немовляті співає батько (звернення до свого малого сина з побажаннями йому швидко вирости і стати у всьому подібним до батька).

б) «Поетика жанру колискових пісень, їхні лексичні особливості»

 - Колискові пісні – жанр, який має чітко визначену конкретну функцію: заспокоїти і приспати дитину. З цим основним їх призначенням і пов’язані особливості поетики жанру.

 - Ефект заколисування підсилюється гойданням дитини в колисці.

 - Одноманітний ритм виконання пісні.

 - Найпоширеніший прийом – різноманітні повтори, від анафори до повторів цілих рядків у вигляді наскрізних рефренів (деякі колисанки побудовані так, що кожен рядок повторюється по два чи більше разів).

 - Фонетичні ефекти, що надають мові мелодійності й ритмізації.

 - Заколисувальні вигуки-кліше «баю-баю», «Ой люлі-люлечки» і т. ін.

 - Здрібніло-пестливі форми (дитинонька, колисонька, матіночка).

 - Емоційність та багатопочуттєвість матерів при виконанні колискових пісень.

 - Форма діалогу матері, зверненого до дитини.

 - Використання найпростішої загальновживаної лексики, відсутність поетичних прийомів і тропів:

 а) з художньо-поетичних засобів найчастіше зустрічаються епітети  

    («золотенькі бильця», «шовкові вервечки», «пухові подушечки», «хата  

    тепленька»);

 б) рідко зустрічаються порівняння («білий, як лілея», «очка, як тернина»).

 - Одноманітність і монотонність виконання пісні.

в) «Колискові нашого дитинства»

 - Найдорожчою людиною для кожної дитини є її мама.

 - Перша мамина колискова.

 - Кожній матусі хочеться, щоб її дитина виросла здоровою, щасливою,  

    доброю та порядною людиною.

 - Мрії та сподівання наших мам у колискових піснях.

 - Ласкавий котик, воркітливі голуби, щебетливі ластівочки та фантастичні  

    Сонко й Дрімко – найулюбленіші наші перші казкові герої.

 - Прикликання доброї долі та щастя в колискових наших найрідніших.

 - Тексти колискових пісень, які співались у дитинстві учням класу (зі слів матусь, бабусь).

  ІV.3. Аналіз програмових колискових пісень.

«Ой ти, коте, коточок!»

·        Виразне читання твору.

• Визначення теми пісні (побажання малечі бути розумним, щасливим, мати міцне здоров’я).
• Визначення основної думки (для матері її дитина – найцінніше в житті, їй вона бажає всіляких благ).
• Обговорення змісту твору.
• З’ясувати художні особливості колискової (звертання, повтори, епітети, використання здрібніло-пестливих слів).

«Ой ну, люлі, дитя, спать»

·        Виразне читання колискової пісні.

·        Визначити спрямованість тексту.

Метод «Прес»

-         Я думаю…            (центральним у пісні є образ матері)

-         Тому що…            (у пісні виливаються почуття жінки, її ставлення до 

                                    своєї дитини в паралельному зіставленні з її власною 

                                    долею, роздумами про життя)

-         Наприклад,…       (спів матір’ю колискової як вияв любові до своєї

                                    дитини і бажання бачити її щасливою, здоровою)

-         Отже,…                 (головним для матері є, щоб її дитинча:

                                         Щастя-долю мало

                                         І добрую годину)

·        Художні особливості пісні (порівняння, звертання, епітет).

V. Закріплення набутих знань

    1. Вправа «Асоціативний кущ».

       Учні повинні підібрати й записати якомога більше слів, що виникають   

        від асоціації з колисковими піснями.

2.     Літературний диктант

1.     Вона вирізняється особливо уповільненим ритмом виконання, пестливою лексикою. Про який різновид родинно-побутових пісень ідеться? (Про колискову)

2.     Хто найпопулярніший персонаж колискових? (Кіт)

3.     До яких художніх засобів відносять слова у такій формі: коточок, садочок, дівочок, віночок, барвіночок, колисонька, головонька? (До зменшувально-пестливих слів)

4.     Який художній засіб ужито в рядках колискової: «Ой щоб спало, щастя знало, ой щоб росло, не боліло»? (Анафора)

5.     Що ріднить колискову «Ой ну, люлі, дитя, спать» та інші з казками? (Трикратність, чарівні предмети – квіти)

6.     Які символічні квіти й трави згадуються у колисковій «Ой ти, коте, коточок!»? (Рута, м’ята, барвінок, васильки)

7.     Які побажання дитині висловлюються в колискових? (Здоров’я, розуму, щастя)

8.     Який художній засіб ужитий у поетичних рядках колискової: «Ой щоб воно спало і спати хотіло, як квіт, червоніло»? (Порівняння)

9.     За допомогою яких художніх засобів характеризуються три квіточки в колисковій «Ой ти, коте, коточок!»: «Да принесе три квіточки: ой да первую зросливую, а другую сонливую, а третюю щасливую»? (За допомогою епітетів)

10.                       Яку функцію виконують колискові, крім присипляння, заспокоєння дитини? (Передають мову, досвід, тепло рідного дому, почуття захищеності)

11.                       Чим колискові пісні відрізняються від календарно-обрядових? (Виконуються постійно, а не в певні періоди; призначені тільки для дитини)

12.                       Який літературний твір, вивчений у 5 класі, написаний за мотивами колискової? Хто її автор? («Перша колискова» М.Вінграновського)

VІ. Підсумок уроку

Учитель. Чуттєвий зв'язок, що від дня народження існує між матір’ю та дитиною, дістає правильне відображення у зворушливо щирих і безпосередніх колисанках. Усю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим, гарним мати вкладає в невибагливі рядки і простеньку мелодію, організовану ритмом гойдання колиски. Монотонний тихесенький наспів і пестливі, лагідні слова мають заспокоїти, приспати дитину, тому м’якесенькими лапками підступає до колисочки пухнастий, волохатий, вуркотливий котик, голуби приносять на крилечках сон-дрімоту; і реальні котик, голуби, ластівочки, і фантастичні Сонко і Дрімота в колискових піснях діють, як люди, що цілком відповідає дитячому первісному світосприйманню. Ці пісні водночас є і першими уроками, що в доступній формі знайомлять дитину з побутовими речами і з моральними цінностями, заохочуючи до працелюбності, порядку, доброти і справедливості.

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VІІІ. Домашнє завдання (за рівнями)

          І рівень. Творча робота. Написати твір-мініатюру «Пісня над колискою» або «Тепло рідного дому».

          ІІ рівень. Відновити текст «Колискові пісні» (учням роздаються роздруківки, а вдома текст потрібно переписати, доповнюючи його власними міркуваннями).

     Колискові належать до … пісень. Це пісні, які виконують матері … . Колисковою мати виражає …, висловлює бажання бачити свою дитину …. Глибокі почуття любові й ніжності мати передає за допомогою … .           У колискових піснях часто зустрічаються образи милих дитині тварин … , назви квітів … , уособлені образи сну і … . Колисковим пісням властива … мелодія. Крім народних, є також … колискові.

Урок № 6

              

Тема.                Тестування з теми   «Календарно-обрядові пісні.      

                          Колискові пісні».

Мета:             запропонованими завданнями виявити в учнів рівень знань, 

                        умінь, навичок із вивченої теми з метою їх корекції; розвивати 

                        зв’язне мовлення, пам'ять, логічне та образне мислення, вміння 

                        застосовувати набуті знання практично; формувати навички 

                        раціонального використання навчального часу; виховувати 

                        почуття патріотизму, любов і повагу до фольклору – духовної   

                        спадщини нашого народу.

Тип уроку:    урок перевірки й обліку якості набутих знань, умінь та 

                        навичок.

Обладнання: тестові завдання, перфокартки.

    

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. 1. Оголошення теми та завдань уроку. 

     2. Мотивація навчальної діяльності школярів.

ІІІ. Основний зміст уроку

·        Пояснення-інструктаж щодо виконання роботи. Для зручності та оперативності при перевірці тестових завдань бажано використовувати перфокарти (Додаток 1).

·        Виконання тестових завдань

1. Народна пісня «Ой біжить, біжить мала дівчина» належить до календарно-обрядових пісень

А) зимового циклу;

Б) весняного циклу;

В) літнього циклу;

Г) осіннього циклу.

2. Повторення звуків, слів та словосполучень на початку віршових рядків називається

     А) анафорою;

     Б) рефреном;

     В) метафорою;

     Г) персоніфікацією.

3. Народна пісня «Ой вінку, мій вінку» належить до

    А) русальних пісень;

    Б) купальських пісень;

    В) зажинкових пісень;

    Г) обжинкових пісень.

4. У якому рядку вжито постійний епітет?

    А) красиві квіти;

    Б) веселі дівчата;

    В) нова пісня;

    Г) хрещатий барвінок.

5. Віршовані побажання своїм рідним, близьким, гостям звучали в

    А) щедрівках;

    Б) колядках;

    В) веснянках;

    Г) вертепах.

6. Повторення групи слів, рядка або кількох віршових рядків у поетичному творі в кінці строфи називається

    А) єдинопочатком;

    Б) епітетом;

    В) інверсією;

    Г) рефреном.

7. Обрядові танці «Подоляночка», «Перепілочка», «Мак», «Кривий танець» супроводжували пісні якого циклу?

    А) зимового;

    Б) весняного;

    В) літнього;

    Г) осіннього.

8. Колискова пісня – це різновид народних

    А) соціально-побутових пісень;

    Б) родинно-побутових пісень;

    В) календарно-обрядових пісень;

    Г) історичних пісень.

9. За народними уявленнями, хто принесе солодкий сон, спокійну вдачу?

    А) кіт;

    Б) матуся;

    В) птахи;

    Г) бабуся.

10. Пісня «Ой вінку мій, вінку» належить до:

    А)жниварських;

    Б) русальних;

    В) купальських;

    Г) колискових.

11. У давні часи за звичаєм першими колядували з дозволу господарів

    А) юнаки;

    Б) дівчата;

    В) дорослі;

    Г) діти.

12. Продовжіть прислів’я: «Де праця, …»

    А) там і танець;

    Б) там і пісня;

    В) там і щастя;

    Г) там і труд.

ІV. Підсумок уроку

V.  Домашнє завдання

      Скласти сенкан до слова «пісня»

Додаток 1.

Картка-ґратка учня

П  І
	а	б	в	г
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12

Перфорована картка вчителя

П  І
	а	б	в	г
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12

– Прорізи у картці.