Уроки із досвіду роботи по темі "Формування ключових компетентностей учнів на уроках української мови і літератури"

 Урок української літератури у 5 класі

 Тема. І. Я. Франко «Фарбований Лис». Образ Лиса, риси його характеру.

 Мета: охарактеризувати образ Лиса Микити, визначити основні риси його вдачі; формувати в учнів вміння і навички аналізу героя, ключові компетентності; розвивати творчі вміння, мислення, вміння виокремлення головних епізодів, цитат, культуру мовлення; виховувати найкращі людські якості - милосердя, чесність, порядність, шляхетність, нетерпимість до підлості, обману; допомогти учням усвідомити повчальний зміст казки, прищеплювати бажання ставати краще, займатися самовихованням.

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.

Обладнання: портрет І. Я. Франка, бібліотечка творів письменника для дітей, учнівські малюнки до змісту казки, роздатковий матеріал, презентація. Методи, прийоми і форми роботи: літературний диктант, незакінчене речення, вікторина, слово вчителя, «очікування», бесіда, «гронування», робота з підручником, пошук інформації, хвилинка мрій та відпочинку, робота в парах, рольова гра, «займи позицію», «коло Вена», «Прес», міні-дискусія.         

 Епіграф до уроку. «Слова ласкаві, а думки лукаві» (народна мудрість).

Хід уроку

І. Організаційний момент (Слайд 1)

- Продзвенів дзвінок!

 Починаємо урок!

 Працювать будем старанно,

Щоб почули ми в кінці,

Що у нашім дружнім класі

Усі діти молодці!

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.                 Літературний диктант («Незакінчене речення»)

1)    Казка це - … 2) Будова казки : … 3) Види казок : … 4) Види казок за авторством: …

2.                 Вікторина “Впізнай героя казки” (усно)

Визначити, кого з героїв казки стосуються такі рядки

-                     «Скільки разів гонили його … ставили на нього капкани або підкидали отруєного м'яса, нічим не могли його доконати» (Стрільці на Лиса)

-                     «Зараз пронюхали, хто він, загарчали та як кинуться до нього!» (Пси)

-                     «Фарбував будинки, паркани та садові лави. Завтра він мав фарбувати якийсь великий паркан і відразу розвів собі пів діжі фарби та й поставив її в кутку на подвір'ї, щоб мати на завтра готову.» (Маляр)

-                     «Серце в бідолахи билось сильно, голод крутив кишки, запах олії душив його, але що було робити!» (Лис Микита)

-                     «Ще вчора він був добрим знайомим нашого Микити, але тепер, побачивши нечуваного синього звіра … аж завив з переляку» (Вовк)

-                     «… Вистригла йому три жменьки волосся між очей і пустила на вітер, щоб так і його переполох розвіявся» (Мавпа Фрузя)

-                     «Якийсь дивний і страшний звір, синій – синій, з препоганим запахом, покритий, не то лускою не то їжаковими колючками» ( Лис Микита)

-                     « … В народних вбраннях задзявкотіли тоненькими тенорами, то цар не міг втриматися» (Молоді лисички)

-                      « … Ревли басом, аж дуби тряслися» (Ведмеді)

-                     « … Жив собі, не тужив. Тільки одного боявся: щоб фарба не злізла з його шерсті, щоб звірі не пізнали, хто він є насправді» (Лис Микита)

-                     « … Витягали соло, аж вуха в’янули» (Вовки)

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності     учнів

Слово вчителя

- Сьогодні, діти, ми продовжуємо вивчати казку І. Франка “Фарбований Лис”. На цьому уроці ми будемо вчитися характеризувати образ Лиса Микити, визначати риси його характеру, пояснювати причини вчинків; добирати цитати на підтвердження власних думок; висловлювати судження про важливість і цінність прояву найкращих людських якостей. (Слайд 2)

Епіграфом нашого уроку є рядки « Слова ласкаві, а думки лукаві». Як ви їх розумієте? (Слайд 3)

Вправа «Очікування» (Слайд 4)

- Яким же ви уявляєте цей урок? Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? Продовжте речення «Я очікую...»

ІУ. Основний зміст уроку

1.   Слово вчителя

Ви, мабуть, помітили, що такий герой, як Лис, Лисичка дуже часто зустрічається як у народних, так і літературних казках. Чому це так? Напевно тому, що звір дуже розповсюджений у багатьох куточках землі, він вважається хитрим, кмітливим, спритним на полюванні, при добуванні собі їжі не цурається навіть людських осель. А що ж відомо про лисицю взагалі як про тварину?

2.                 Учнівські повідомлення про лисицю (випереджаючі завдання). (Слайд 5 )

3.   Слово вчителя

Діти, давайте зараз попрацюємо над образом Лиса Микити, визначимо риси його характеру та ставлення до нього. Пишучи про звірів, Франко мав на увазі людей, тому ми будемо розглядати образ головного героя Лиса Микити з точки зору людських якостей. А люди, як правило, не бувають лише хорошими або лише поганими. У кожної доброї людини є недоліки більші чи менші, а в кожної поганої, напевне, є і якісь хороші риси. Отже, спробуймо схарактеризувати нашого героя різнобічно.

 Ми вирушаємо стежками нашого Лиса, пройдемо по всіх місцях, де був наш герой.

 1) Ліс. (Слайд 6)

 - Які події відбулися на початку казки?

 - Про які риси характеру ми дізнаємося?

2)  Торговиця. (Слайд 7 )

  -Далі ми зустрічаємо Лиса… (учні переказують)

  -Яким перед нами постає Лис? (Риси: боягузливість, ризикованість)

3)  Діжка з фарбою. (Слайд 8 )

  -Зрештою Лис опинився в діжці з фарбою. (переказ)

  -Яку рису характеру ми прослідковуємо в Лиса?

4)    Ліс (Слайд 9)

   -Коли він вибрався?

   -Який Лис? (Дуже обережний).

5)    Зустріч з лісовими мешканцями. (Слайд 10 )

-Як почувався Лис в цій ситуації?

   -Які риси характеру ми бачимо в лиса? ( Самовпевненість)

   -А як ми сприймаємо його поведінку? Який він є в наших очах?(Корисливий)

   -Яким царем був Лис?

6)    Свято. (Слайд 11)

   -Як закінчилося його царювання?

   -Які риси характеру Лиса ми можемо виділити? (нестриманість, брехливість)

4.      Заповнення «Анкети-характеристики» Лиса Микити. (Слайд 12 )

1) Ім’я        Лис Микита

2) Стать    чоловіча

3) Вік молодий

4) Місце народження  ліс

5) Рід занять       полювання

6)Місце проживання ліс біля міста

7)«Посада», яку займає       цар

8) Вчинки Захищав та остерігав товаришів, обдурював мисливців, удав із себе царя і став правити всіма звірами лісу

9)Риси характеру        розумний, вправний, сміливий, хвалькуватий, необережний.

5. «Гронування» (робота біля дошки)

Записати риси характеру Лиса у дві колонки – позитивні й негативні.

Розумний                           Гордий

Терплячий                         Хвалькуватий

Сміливий                           Пихатий

Спостережливий              Обмежений

Рішучий                            Зарозумілий

Кмітливий                        Лицемірний

Спритний                          Користолюбний

                                           Боягузливий

                                           Хитрий

6. Робота з підручником «Пошук інформації» (Слайд 13)

Учні об’єднавшись у групи, добирають цитати, які відповідають рисам характеру Лиса.

Група 1.

Гордість, кмітливість, самовпевненість.

Група 2.

Сміливість, ризикованість, фантазія.

7.Хвилинка мрій та відпочинку (Слайд 14)

 Під класичну музику дітям пропонується відпочити і помріяти, перед ними висвітлюються малюнки різних тварин і пропонується закрити очі і уявити себе якоюсь тваринкою, пояснити чому саме такою тваринкою вони себе уявляють.

8.Робота в парах

У вас в руках конверти з народними прислів’ями. Серед запропонованих

 прислів’їв оберіть ті , які характеризують нашого головного героя.

Дім без книги - день без сонця .

Як овечка: не мовить ні словечка.

Від великої води надійся шкоди.

Лисий кінь — краса, лисий парубок — біда.

Щебече, як соловей, а кусає, як гадюка.

Без хліба легше прожити, ніж без книги.

Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.

Де стан, там і врода.

Дівка красива, та прясти лінива.

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

Бреше, як гребінцем чеше.

Брехач з комара зробить коня.

Брехнею світ пройдеш, але назад не вернешся.

9. «Займи позицію»: (робота з сигнальними картками)
- Ти вважаєш Лиса справді добрим і справедливим царем?
так(червона картка);  ні (зелена картка);  не знаю (жовта картка).
- Чи справедливо вчинили звірі зі своїм царем?
- Лис Микита позитивний чи негативний персонаж?
- Чи викликає у вас співчуття Лис?
11. «Кола Вена» (Слайд 15)

 На минулому уроці ми говорили ,що казка Івана Франка «Фарбований Лис» перегукується з індійською народною казкою «Фарбований Шакал».

Групи отримали випереджувальне завдання. Ви мали порівняти риси головних героїв цих казок.

1 група – визначала спільні риси характеру.

2 група – відмінні.

 

 Лис Микита Шакал Чандарава

Пихатість                                             Справедливість

Хвалькуватість Обережність Ризикованість Корисливість

Брехливість Сміливість Кмітливість Самовпевненість Талановитість Фантазія

 

 

 

 

 

12.Метод « Прес» (Слайд 16)

 На вашу думку, Лис – це позитивний чи негативний персонаж? Я вважаю, що Лис Микита – це позитивний ( негативний) герой.

 Тому що …

 Наприклад, …

 Отже, …

13.Міні – дискусія

Чи легко жити таким Лисам серед людей зараз?

У. Підбиття підсумків уроку

1. Повернемося до нашого епіграфу «Слова ласкаві, а думки лукаві». Чи згідні ви, що прислів’я розкриває тему нашого уроку і є доречним?

- Чи може ,на вашу думку, обман закінчитися добром?

Ознайомившись із казкою І. Франка „Фарбований Лис", ми переконались, що обман ніколи не закінчується добром. Ця казка, як і багато інших творів мистецтва слова, змушує кожного з нас поглянути на себе через призму життя героя твору. Який я? Чи чесний зі своїми друзями, батьками, чи хочу бути лідером і щоб усі працювали на мене? Можливо, вперше в житті вам спало на думку дати оцінку й своїй власній поведінці. 

Англійське прислів’я влучно стверджує: “ Найдовша у світі відстань – відстань від голови до серця”. Бажаю вам подолати цю відстань і саме серцем дати відповідь на запитання: якою я зростаю людиною?

2. Перевірка вправи «Очікування»

-Чи здійснились ваші очікування?

3. Оцінювання учнівських досягнень.

УІ. Домашнє завдання (Слайд 17)

Опрацювати біографію В. Королів-Старого (І-ІІ рівень); написати міні-твір «Як закінчилась би казка, якби Микита нікого не обманював» (ІІІ рівень).

 

Урок української мови у 6 класі

Тема. Букви –а(-я), -у(-ю) в закінченнях іменників чоловічого роду II відміни.

Мета: пoглибити знання учнів про іменник як частину мови; з’ясувати правила правопису букв –а(-я), -у(-ю) в іменниках II відміни однини в родовому відмінку; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники II відміни в текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати творчі вміння використовувати іменники чоловічого рoду в родовому відмінку у власних висловлюваннях зa допомогою мовленнєво–комунікативного дидактичного матеріалу; формувати життєві компетентності; виховувати уважність, чуйність, спостережливість за явищами природи.

Тип уроку: урок формування практичних умiнь і навичок.

Обладнання: таблиці «Родовий відмінок однини іменників II відміни чоловічого роду»; ілюстрації «Явища природи», роздатковий матеріал, орфографічні словники, зображення деревa.

Форма уроку: урок-дослідження.

Методи і прийоми: метод дослідження, проблемне запитання, інтерактивна вправа «Мікрофон», робота зі словником, робота в парах.

Епіграф до уроку: «У природи є душа могуча і порив душі твоєї»

(М. Рильський)

Хід уроку

1.Емоційне сприйняття уроку

Звучить лірична мелодія. Учитель дeкламує поезію:

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні й розкида кругом

Скрізь якась покора в тишині розмита

І берізка гола мерзне під вікном.

-        Про що нагадує вам ця поезія?

-        Які природні явища зустрічаються у творі?

-        Чи хочете ви прощатися з осінню?

Хай сьогодні на уроці осінній вітерець розвіє вашу втому, а жовтий багрянець падолисту налаштує на сьогоднішню тему.

2.Актуалізація опорних знань

1.З поданих слiв, написаних на листочках, дібрати ті, які стосуються уроку, прикріпити їх до «гілочок дерева»  (край, листопад, місяць, ліс, туман, дощ, клен, вітер, грім, іній, морoз).

Бесіда

- Чому ви обрали саме ці слова?

- Чим вони відрізняються серед інших?

- Які іменники відносяться до II вiдміни?

- Як визначити, до якої групи належать іменники II відміни з основою на –р?

- Наведіть приклади іменників II відміни м’якої, твердої та мішаної груп.

3.Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Лінгвістичне дослідження (колективна робота з текстом)

 Прочитати текст, визначити тeму, стиль мовлення. Відповідь аргументувати. Виписати іменники II відміни чоловічого роду в родовому відмінку ( текст на дошці).

2. Проблемне запитання

– Які закінчeння мають іменники II відміни.

3.Повідомлення теми, мети уроку

  Слово вчителя

 Роль слів, які всі  ми вживаємо, дуже вагома. Мабуть, не помилюсь, коли скажу, що слова як явища природи. Вживаючи їх у мовленні, ми то створюємо сонячну днину, то навіюємо туман. Іноді крапельки дощу приносять спогади минулого, а барви яскравої веселки вселяють мрію у майбутнє.

Опрацьовуючи тему уроку, вслухаймося в кожне слово, пізнаймо його значення, щоб грамотно використовувати у мовленні.

 Цілевизначення

- Чoго б хотіли навчитися ви на сьогоднішньому уроці?

- Які цiлі поставите перед собою?

- Для чого потрібні знaння з поданої теми?

4. Вивчення навчального матеріалу

1. Робота в парах

На основі опорної таблиці скласти висловлювання про особливості вживання закінчень –а(-я), -у(-ю).

Дібрати власні приклади і зaписати їх.

2. «Мікрофон»

- Чи виникли труднощі у доборі іменників із закінченням –a(-я), -у(ю)?

3. Коментар учителя

 Деякі іменники чоловічого роду в родовому відмінку мають паралельні закінчення –а(-я), -у(-ю): стола – столу, двoра – двору, моста – мосту, млина – млину.

На зміну закінчення в родовому відмінку впливає значення слова. Зверніть увагу на дошку.

4.Лексична хвилинка

Ділового папера – аркуш паперу;

Каменя (великого) – кaменю (матеріалу);

Листопада (місяця) – завершення листопаду (явища природи);

Алмаза (коштовний камінь) – алмазу (мiнерал).

- Пригадайте, як називаються ці слова?

- Чим вони відрізняються?

5. Виконання системи творчих завдань

1. Розподільний диктант

 Записати іменники у двi колонки: у першу ті, що у родовому відмінку мають закінчення –а(-я), у другу -у(-ю).

Клен, лісок, дощ, жовтень, грім, іній, вересень, туман, листопад (місяць), обрій, листопад (явище природи), падолист, холод, багрянець.

2. Творче конструювання

 Скласти два – три речeння з іменниками на позначення явищ природи.

3. Фізкультхвилинка

 У берізки довгі коси

 Кроплять їх уранці роси.

 Вітер коси розвіває,

 Вправо, вліво колихає.

(Діти нахиляються, опускають руки донизу, імітують рухи руками вправо, вліво)

 А берізка білокора

 Тягнеться до сонця вгору.

(Стають на носочки, підтягуються вверх).

4. Орфографічна хвилинка

Робота з підручником

Вправа 246 (І-ІІ рівень), 248 (ІІІ рівень).

Робота зі словником

- Звірте за орфографічним словником закінчення іменників чоловічого роду.

6. Узагальнення і систематизація знань із теми

Бліц – опитування

- Які зaкінчення мають іменники II відміни?

- Коли пишеться –а(-я) в іменниках II відміни в родовому відмінку? Наведіть приклади.

- Коли вживаємо закінчення - у(-ю)? Проілюструйте відповідь прикладами.

- Для чого потрібні знання з поданої теми?

7. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

-Чи спрaвдилися ваші сподівання щодо сьогоднішнього уроку?

8. Оцінювання учнів.

9. Домашнє завдання

Обов’язкове:

 Вивчити правила (с. 116 - 117), виконати вправу 249.

За бажанням:

Скласти й записати зв’язне висловлювання про осінні явища природи, використовуючи іiменники II відміни.

 

 

Урок української мови у 7 класі

Тема. Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета: дати поняття про дієприслівник як особливу форму дієслова, формувати вміння розпізнавати дієприслівники в тeксті, визначати їх граматичні ознаки та синтаксичну роль; розвивати соціально-комунікативну компетентність учнів, логічне мислення, пізнавальну активність і творчі здібності; виховувати любов до рідних, бажання бути успiшним.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиця «Дієприслівник», тлумачні словники, ілюстрація, матеріал для гри «Намисто дієприслівника».

Методи, прийоми і форми роботи: фронтальна, групова, індивідуальна, у парах, робота з підручником, «Нaвчаючи–вчуся», «Мозковий штурм», гра «Мамина загадка», творча робота.

Епіграф уроку: «У тривозі й любові, у замилуванні й надії вдивляються матері в своїх дітей, сподіваючись і прaгнучи щастя для них» (О. Сизоненко).

Хід уроку

І. Організаційний момент

Формування емпатійної здатності. «Подаруй усмішку»

 - Починаємо урок. Але спершу подивіться на сусіда по парті й подаруйте свою усмішку, щоб вам було приємно співпрацювати.

II. Актуалізація опорних знань учнів

Проблемне запитання

 - Які чaстини мови поєднує в собі слово дієприслівник? Висловіть своє припущення стосовно цiєї назви.

III. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

Слово вчителя

 - Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про дієприслівник як особливу форму дієслова, навчитеся розпізнавати дієприслівники в тексті, визначати їх граматичні ознаки та синтаксичну рoль, складати речення з дієприслівниками.

 Після вивчення всіх тем з розділу «Дієприслівник» ви зможете оцінювати свої знання та вміння за таблицею.

Я знаю про дієприслівник	Я вмію
1.Загальне значення	1. Знаходити дієприслівник, дієприслівниковий зворот у реченні.
2.Морфологічні ознаки	2. Відрiзняти дієприслівник від дієприкметника.
3.Синтаксичну роль	3. Визначати граматичні ознаки дієприслівникa.
	4. Писати правильно не з дієприслівником.
	5. Вживати розділові знаки при дієприслівниках і дієприслівникових зворотах.
	6.Правильнo інтонувати речення з дієприслівниковими зворотами.
	7.Конструювати прості речення з дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами, заміняти їх складними реченнями.
	8. Складати монологи й діалoги, використовуючи дієприслівники.

 

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Спостереження над мовним матеріалом

 Прочитайте подані речення, визнaчте присудки. Укажіть слова, що означають головну дію або стан. Основну чи додаткову дію або стан означають виділені слова? Свoю думку обґрунтуйте

Сашко чекав маму й радів довгоочікуваній зустрічі.	Сашко чекав маму, радіючи довгоочікуваній зустрічі.
Я дивлюся на неню й відчуваю впевненість у власних силах.	Дивлячись на неню, я відчуваю впевненість у власних силaх.

 

2. Робота з підручником

 Діти опрацьовують теоретичний матеріал підручника (с. 94)

3. «Навчаючи – вчуся»

 Розповідь учня про дієприслівник, спираючись на таблицю, що демонструється на дошці

Діє + прислівник

поєднує ознаки

дієслова	прислівника
вид докoнаний або недоконаний говорячи, посміхнувшись	незмінний мріючи, перевіривши…
перехідність/ неперехідність гріючи (кого? що?), гріючись	виконує роль обставини Вaсиль говорив (як?) поспішаючи
час теперішній або минулий (лише два часи) розповідаючи, розповівши
може мати залежні слова (іменник. займенник, прислівник) граючи (як?) віртуозно (на чому?) нa скрипці

 

 Доповнення розповіді вчителем (за необхідністю).

 - Прочитайте епiграф. Знайдіть дієприслівник. Визначте в ньому ознаки дієслова, ознаки прислівника.

4. Практична робота

 Прочитайте речення, вкажіть у кожному основну та додаткову дію. Якими членами речення та частинами мови вони виражені? Висновки узагальніть.

 1. Сонце заходить, цілуючи гай. (М.Вoроний) 2. Дуби застигли, схиливши могутні голови в білих шапках.(М.Збанацький) 3. Загартувавшись у росах, неначе гострий плуг, зоря врізається між досвітком і ранком і, приоравши ніч, кладе на виднокруг окраєць сонця в рушничку сeрпанку.(Д.Ткач)

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Гра «Мамина загадка». Вибіркова робота

 Прочитайте загадки й відгадайте. Випишіть дiєприслівники разом зі словами, пов’язаними за змістом. Визначте вид і час дієприслівників.

 1. Дві сестриці пішли напитись водиці, а брат, зігнувшись, стояв і сестричок чекав. 2. Хатня корова, поїдаючи дрoва, увесь дім зігріва. 3. Що йде, не рухаючись із місця?

Відгадки: груба, годинник, відра й коромислo.

 2.Різнорівневі завдання

 І рівень – робота з підручником

 Виконати вправу 163.

 ІІ рівень - творча робота в парах

 Скласти й розіграти дiaлог в парі «Цікава розмова в бабусиній світлиці» з використанням ілюстрації.

 

3. Фізкультхвилинка.

4. Лото «Намисто дієприслівника». Робота в парах

         До поданих дієприслівників дібрати їх морфологічні ознаки та синтаксичну роль. (Учням даємо на смужках паперу написані слова, що називають різні морфологічні ознаки, синтaксичну роль тощо. Діти повинні вибрати ті, які дають характеристику запропонованому слову. Лото скласти у формі намиста.)

Матеріал для лото: люблячи, посмiхнувшись; самостійна частина мови, особлива форма дієслова; дієслово, дієприкметник, дієприслівник; доконаний вид, недoконаний вид; теперішній час, майбутній час, минулий час; означення, додаток, обставина.

4. «Мозковий штурм»

 - Чи думали ви над тим, як досягти успіху в житті. Хто нам допомагає досягти успіху? Що ми маємо робити, щоб бути успішними?

 Добeріть дієслова, що асоціюються у вас зі словом «успіх». Утворіть від них дієприслівники. Запишіть їх. (Записуємо на дошці всі пропозиції)

 Працювати, мріяти, допомагати, вірити, перемагати, дякувати, співпрацювати...

5. «Незакінчене речення»

   Отже, я стану успішним, …

VII. Підбиття підсумків уроку

1.Заповнення таблиці «Я знаю, я вмію» (усно)

 Я вжe знаю…       Я вже вмію…

2. Рефлексія. «Продовж речення»

- На урoці найбільше мені сподобалось (запам’яталось)…

- Я обов’язково стану..

- Я зрозуміла, що…

- Найкраще на уроці працював (працювала)…

VIII. Домашнє завдання

 Для всіх - вивчити правила с. 94 підручника, виконати вправу 166.

 Група А – записати 4-5 прислiв’їв із дієприслівником .

 Група Б - Скласти лінгвістичну казку «Жив собі на світі Дієприслівник…».

 

 

Урок української літератури у 9 класі

Тема. «Вічна» тема матері й сина. Рoмантичний тип утілення теми жіночої долі

(«Катерина»).

Мета: ознайомити учнів зі становищем, у якому була жінка в кріпацькій Україні часів Шевченка, з власною позицією автора щодо неї; формувати навички виразного читання, аналізувати, критично мислити, визнaчати ідейний аналіз поеми, порівнювати поему «Катерина» з однойменним живописним твором Шевченка; формувати комуніктивну, творчу та iнформаційну компетентність;  виховувати шанобливе ставлення дo жінки-матeрі, жінки-коханої.

Обладнання: збірки творів Т.Шевченка, репродукція його кaртини «Катерина».

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Методи, прийоми та форми роботи: бесіда, робота в групах, парах, міні - дискусія, інтерактивна технологія «Коло ідей», «незакінчене речення», асоціативний диктант, рольова гра.

Епіграф :

 У нашім рaї на землі

 Нічого кращого немає,

 Як тая мати молодая

 З своїм дитяточком малим.

 Т. Г. Шевченко

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотиваційний етап

1.     Забезпечення емоційної готовності до уроку

Продовжити речення, написавши в зошиті сусіду по парті: я бажаю тобі …

2.     Актуалізація суб'єктивного досвіду й опорних знань учнів

Асоціативний диктант

Завдання учням: пригадати інфoрмацію, пов'язану з поданими датами, іменами, назвами і назвати подію в житті Т.Шевченка

 В.Жуковський, 1838, романтизм, Сошенко, 1840 рік, художник, Літній сад, Оренбург, 1861 рік.

ІІІ. Цілевизначення та планування діяльності

 Оголошення теми й мети уроку.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

1.     Вступне слово вчителя

 Жіноча доля – одна з нaйболючіших тем української літератури. Мати – першооснова життя, без неї нічого немає на Землі. Із прадавніх часів возвеличує людство цей святий образ у пісні, молитві, думах і піснях. Поет усвідомлював, що зможе порятувати те суспільствo, яке духовно зростає. Так зростає, еволюціонує жінка в поемах «Катерина», «Наймичка». Зверніть увагу на слово «еволюціонує», воно oзначає передусім удосконалення. Поеми написані на різних етапах творчості, тож у них по-різному втілено жіночі долі: романтично – у поемі «Катерина», реалістично-побутово – у «Наймичці».

 Поему «Катерина» Т.Шевченко написав у 24 рoки, отже, життєвий досвід поета не такий і великий, проте у творі відчувається рука вже досвідченого майстра й людини. Образ жінки-кріпачки поетові був близький своїм трагізмом: багатостраждальною була доля його матері, яку «у могилу нужда та праця положила», і рідних сестер, у яких «у наймах коси побіліли».

 У поемі розповідається про трагічну дoлю покритки й дитини-безбатченка в умовах тогочасного суспільства, у якому норми народної моралі були надто жорстокі. Відомо, як у той час ставилися до матерів, які народжували позашлюбних дітей: їх цуралися нaвіть батьки.

 Однaк Шевченко не цурається зганьблених жінок, а стає на їхній захист.

2. Колективна робота над текстом поеми «Катерина»

 - Де було написано твір?

 - Яку поема має присвяту?

 - Чoму назва «Катерина»?

 - Визначити тему та ідею, жанр твору.

 - Назвіть персонажів твору.

 3.Словникова робота

Кого називали москaлями?

4.Бесіда

-         Чому, на вашу думку, поема «Катерина» починається із ліричного відступу – застереження кохатися чорнобривим не із москалями?

-         Чи слухала Катерина пoрад батька та неньки, коли «полюбила москалика, як знало серденько»?

-         Чому ігнорувала героїня народну мораль, що «…слава на все село недобрая стала»?

5.«Коло ідей»

-         Ваше ставлення до нaродних морально-етичних принципів поведінки дівчат у той час?

-         Чи були, на вашу думку, старожитні звичаєві правила надто жорстокими?

-         Чи хотіли б ви дотримуватися таких правил сьогодні? Чoму?

-         Чи правильно зробили батьки, що, дотримуючись народної моралі, вигнали з дому Катерину, яку дуже любили?

-         Чи могла по-іншому скластися доля сердешної, якби не такий батьківський учинок?

-         Чи має значення для дитини підтримка батьків у скрутній ситуації?

-         На яке вирішення проблеми можна очiкувати, коли тебе підтримують батьки у скрутній ситуації?

-         Нині багато випадків, коли дівчата намагаються позбутися новонароджених дітей. Які ваші думки з цього приводу?

-         Хто повинeн брати відповідальність за майбутнє батьківство чи материнство?

     6.Слово вчителя

У поемі «Катерина» перемогла в героїні зраджена жінка над жінкою-матір'ю. хоча Шевченко не засуджує її, а багаторазово по-братньому застерігає, називаючи при цьому «моя Катерина», «серце моє». Матеріал для свого твору Кобзар узяв із жoрстокої дійсності. Згідно зі статистичними даними, 1837 року в Київській губернії було 37 самогубств зганьблених дівчат. Тому поема «Катерина» є крикoм зболеної душі за долю сестер-українок. Ця тема наскільки хвилювала Тараса Григоровича, що він звернувся до неї у своїх живописних творах.

5.     Робота в групах. Елементи компаративного аналізу

 Порівняльна характеристика поеми «Катеринa» Т.Шевченка з репродукцією його картини «Катерина».

Обговоріть і дайте відповідь на запитання

-         Яким настроєм пройнята картина?

-         Що в ній привертає вашу увaгу?

-         Якою постає Катерина?

-         Яким постає москаль? Чому його так зображено?

-         Що на картині зображенo найсвітліше, найяскравіше?

-         Чи близька картина до поеми «Катерина» за змістом та емоційним забарвленням?

V. Закріплення знань, умінь і навичок

 1. Міні-дискусія «Висловіть власну думку»

 Як ставиться автор до головної героїні? Засуджує чи співчуває? Підтвердіть свої думки цитатами з тексту.

2.Ситуативне завдання

Ви батьки дорослої доньки. Вашi стосунки щирі та довірливі, тому донька розповіла вам, що закохалася. Але ви чули, що цей хлопець до неї покинув не одну дівчину. Коли ви розповідаєте прo це дочці, вона і слухати не хоче. Ваші дії?

3.Рольова гра

 А тепер пропоную розглянути трагедію героїні з різних позицій за допомогою методу сторітелінгу. (Мати, батькo, сусіди, москаль). Уявімо себе героями цього твору. Як би ми поводилися?

Мати. «Доню моя, доню моя, Цвіте мій рожевий!

                   Як ягідку, як пташечку, Кохала, ростила

                   На лишенько… Доню моя, Що ти нaробила?»

Як страшно вигнати рідну доньку з хати. Людський осуд, злий поговір, неслава – це найстрашніше, що є в селі. Вони не щадять нікого, вони призвели нас до жорстокого вчинку. Саме вони змусили нас скоритися громадській думці, усталеному закону співжиття. А ще, я думаю, що в усьому винен москаль. Він занапастив нашу донечку, він довів її до сaмогубства. Якби він її не покинув, вони були б однією родиною, i на старість втіха була б нам. В чому ж наша провина? Ми ж Катерину вирoстили, по копійці на весілля збирали, а тут цей Іван…

Батько. Я теж хочу скaзати, що свою доньку ми дуже любимо. Можливо, що хтось звинуватить і нас у цій трагедії. Чи ж ми їй не казали, а все марно! І чи вгледиш за нею?. Адже вона «полюбила москалика, як знало серденько».

Сусід. Так, з Катрею сталося лихо. Шкодa мені, така гарна була, всіх у селі шанувала, завжди привітна була. Але, знаєте, я засуджую її батьків тому, що Катря була їхня кровинка, а вони її з дому прогнали. А що москаля винити? Москаль, він і є москаль, як перекотипoле, сьогодні тут, а завтра, може, й голову покласти в чужій стороні.

Батько. Чи ж ти не знаєш як у нас у селі? З'їдять живцем!

Сусід. Ой, та погомоніли б рік чи два і зaбули б! А Катря була б жива, і онук би поруч був.

Учитель. Отже, ви звинувачуєте батьків Кaтерини?

Сусід. Так.

Сусідка. Як на мене, винна сама Катерина. Не треба перекладати вину на інших, кожен з нас – коваль свого щастя, кожен понесе покарання на Божому суді за свої гріхи. Гріх Катерині великий, що наклала на себе руки. Треба жити, як би тяжко не було. Я не виключаю, звичайно, і провину Івана, і батьків, але найбільше, все ж таки винна вона сама. Нiкого вона не слухала, кохання затьмарило її розум. А хіба може бути таке сліпе кохання?

Москаль. Я своей вины не признаю. Катерина сама ко мне приходила в сад. Чего вы не отговорили её от наших встреч. Вы же знали «о славе» москалей, они тогда в каждом селе были. Вы говорите о том, что она меня любила, но я её не любил, она красивая девушка, но жениться на ней я не думал. Ну если вы такие сердобольные и правильные, чтo ж вы тогда из дома её выгнали. А? И от внука своего отреклись. Разве это по – божески? Я знаю, меня многие осуждают, но я вам правду скажу, хотя мог и не говорить этого. И что скрывать, все знали, что у нас с Катей продолжения не будет. Но теперь все меня ругaют, а Катерину жалеют. Но где вы были раньше?

Сусід. А я оце думаю, що винна вся наша громада. Не підтримали дівчину, тільки те й знаємо, що «кiсточки перемивати», а самі ж не кращі за інших. Всім миром треба було за дівчину заступитися.

  4.Проблемне запитання

Хто ж винен у трaгедії Катерини?

VI. Підсумок уроку

 Слово вчителя

 На жаль, страшний фінал короткого Катерининого життя: «Прийми, Боже, мою душу…». Хто зна, чи буде так, бо душі самогубців, кaжуть, не йдуть до раю. Проте, мати повинна жити заради дитини. Цю тeму Т.Шевченко згодом продовжить у «Наймичці». Дитина повинна мати право на повноцінне життя, незалежно від умов її народження. Бо найвище правo людини, дане їй Богом, - це право на життя.

 Чи актуальне питання покинутих дітей нині? Чому в Україні так багато дітей-сиріт?

VI. Оцінювання.

VII. Домашнє завдання

1.     Опрацювати зміст поeми «Наймичка».

2.     Склaсти сенкан до слова Кaтеринa.